пʼятниця, 31 березня 2023 р.

Інформація "П'ЯТЬ КРОКІВ ДИТИНИ ДО ДОБРОТИ"

четвер, 30 березня 2023 р.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ПЕДАГОГІВ

«Громадянсько-патріотичне виховання особистості в умовах сучасного дошкілля»

Ідея громадянськості залишається однією з основоположних під час становлення будь-якої держави. Тому для сучасного дошкільного закладу найактуальнішою є проблема виховання юних громадян, які мають розвинені громадянські цінності та чесноти. І дуже важливо, щоб наші діти були підготовлені до активної участі у цьому процесі.

Дошкільний період – найбільш сприятливий для формування громадянських рис особистості. Саме в дошкільному закладі відбувається початковий етап соціальної адаптації дитини до умов життя в товаристві незнайомих людей. У зв’язку з цим перед педагогом постає завдання: формувати первинні прояви майбутнього громадянина, забезпечити входження дитини в природній світ, традиції українського народу.

Громадянське виховання складається з багатьох компонентів, формування яких часто відносять до певних видів виховання: патріотичного, морального, правового, екологічного тощо. Воно покликане формувати патріотів Батьківщини, здатних до творчої діяльності, особистісної самореалізації, свідомого соціального вибору. Щоб вихователь був спроможний свідомо працювати в цій галузі, йому потрібно чітко уявити, в чому полягає сутність такого складного феномена, як громадянськість. І як реально вихователь може вплинути на розвиток у дітей якостей, необхідних свідомому громадянину нової України?

У кожному дошкільному закладі має бути створена система правового виховання, мета якого: сприяти соціальному зростанню наших малюків, утвердженню в її свідомості гуманних принципів, втілених у праві; підвищенню її громадянської активності.

Основою системи є ознайомлення дітей з основними статтями Конституції України, з положеннями Конвенції про права дитини, Декларації прав дитини.Розвиток у дітей щодо необхідності дотримуватися правових обов’язків – важлива умова підвищення ефективності профілактики негативних навичок, пропаганди засад здорового способу життя.

Традиційними проблемами морального виховання є питання формування у дітей початкових уявлень про норми моралі, що регулюють ставлення людини до інших людей, її діяльності, до самої себе, а також перетворення цих норм у засоби самостійної регуляції поведінки та взаємин з людьми,які її оточують. Актуальними проблемами морального виховання є також і власне формування гуманного ставлення до навколишнього, виховання колективістської спрямованості поведінки, працелюбності, морально-вольових якостей (відповідальності,чесності, скромності тощо).

Посилюється інтерес і до соціальних аспектів виховання дітей у зв’язку із соціально-політичними змінами в житті суспільства та необхідністю готувати дітей до них. Такі якості, як уміння керувати своєю поведінкою і способами спілкування, здатність вибору адекватної поведінки, орієнтації у нових обставинах, відчуття свого місця серед інших людей, є сферою соціального розвитку дитини.

В наш час шалених обертів набирає спрага таких духовних орієнтирів як моральність, чистота мислення і серця, культура і духовність. І надзвичайно важливо сьогодні дати дітям, маленьким громадянам України, уявлення про державу, закон, права та обов’язки, формувати людські чесноти.

Патріотичне виховання дітей здійснюється відповідно до вимог та настанов програми з виховання їх у дошкільному закладі. Зміст цієї роботи визначається з урахуванням віку дітей, кола їхніх знань, психічних особливостей, національної своєрідності, умов побуту та навколишнього середовища.

Ефективність патріотичного виховання дошкільників досягається використанням різних методів, які умовно поділяються на дві групи. Перша група – це вербальні та наочні методи, спрямовані на формування в дітей суспільних уявлень, моральних суджень, оцінок. До них належать спостереження й екскурсії, зустрічі з героями війни та праці, розповіді вихователя, бесіди, читання художньої літератури, розгляд картинок, ілюстрацій до книжок, зразків декоративно-прикладного мистецтва різних народів, перегляд діа- і кінофільмів, прослуховування музики, пісень, проведення рухливих ігор.

Друга група методів забезпечує набуття дітьми практичного досвіду з основ громадянської поведінки в процесі безпосереднього пізнання явищ і подій навколишнього суспільного життя та спілкування з дорослими і ровесниками в різних видах цілеспрямованої творчої діяльності дітей. До цієї групи належать методи залучення дітей до посильної суспільно корисної праці, привчання до основ громадянської поведінки, відтворення побаченого і сприйнятого в творчій діяльності. Успіхи виховання у дошкільників початкових форм громадянсько-патріотичних почуттів забезпечується засвоєнням цих методів і їх тісною взаємодією.

Для формування в дітей початкових соціальних і громадянських уявлень, моральних суджень і оцінок потрібно насамперед накопичити в них конкретні враження про навколишнє життя, збагатити їх певними знаннями про суспільні явища, події, громадянську поведінку людей. Лише на цій основі у дітей виховуються перші почуття, які поступово перетворюються в осмислене і обґрунтоване ставлення до навколишнього. Враження і уявлення про різні суспільні явища вихованці дошкільних закладів дістають двома шляхами: стихійно, індивідуально, ненавмисно — в процесі впливів всієї різноманітності навколишнього життя – і цілеспрямовано, систематично— в організованому педагогічному процесі. Перший шлях збагачує дитину яскравими, заснованими на емоціях уявленнями, другий систематизує враження і підводить до узагальнень.

Збагачення дошкільників певними знаннями про явища і події суспільного життя, поглиблення їх здійснюється під час проведення спостережень та екскурсій, на заняттях з розвитку мови та ознайомлення з навколишнім. Для успішного засвоєння дітьми цих знань важливо визначити систему занять та зміст і кількість пізнавального матеріалу. З метою свідомого оволодіння дітьми знаннями, розвитку їхнього вміння аналізувати, узагальнювати, встановлювати залежність між явищами і подіями необхідно дотримуватися послідовності, поступовості ускладнення матеріалу від заняття до заняття. В цілому це сприяє розвитку розумових здібностей, правильному сприйманню ними навколишньої дійсності, усвідомленню деяких соціальних явищ і подій, моральної сторони дій і вчинків людей.

Неодмінною умовою свідомого й успішного засвоєння пізнавального матеріалу у процесі формування уявлень і початкових патріотичних почуттів є опора на власний досвід дітей. Формування знань потрібно пов’язувати з їх життєвою основою – різноманітним чуттєвим сприйманням образів, що є в дітей. Це допоможе дошкільнятам знаходити опору в знайомих уявленнях про конкретні явища і події навколишнього світу для усвідомлення нових уявлень і понять.

Висновки про рівень сформованості у дітей громадянсько – патріотичних почуттів можна зробити, з’ясувавши ставлення дітей до суспільних подій та явищ і мотиви виконання ними суспільно корисних справ.

· Показником у ставленні до суспільних подій і явищ можуть бути їхні відповіді на слідуючи запитання вихователя:

1. Як ти розумієш вислів «твій рідний дім»?

2. За що ти любиш свій дім, батьків і пишаєшся ними?

3. Як називається місто в якому ти живеш?

4. Що б ти показав у твоєму місті хлопчику чи дівчинці, які вперше сюди приїхали?

5. Розкажіть, як трудяться люди нашого міста, що вони роблять?

6. Які великі будови в нашій країні ти знаєш?

7. Як називається наша Батьківщина?

8. Як називається столиця нашої Батьківщини?

9. За що всі українські люди нашої держави люблять місто Київ?

10. Які міста України ти знаєш?

11. Чомуукраїнський народ відзначає день Незалежності України?

12. За що ми шануємо українську армію?

13. Які роди військ ти знаєш?

14. Що роблять солдати в лавах української армії в мирні часи?

15. Як наші люди вшановують пам’ять загиблих героїв?

16. Чому наші люди відзначають день Захисника Вітчизни?

17. За що ти любиш свій рідний край?

Складні моральні почуття не є вродженими. Їх треба виховувати і розвивати в процесі всієї навчально-виховної роботи. Вихователь повинен пам’ятати, що в кожній віковій групі всі завдання патріотичного виховання вирішуються одночасно і поєднуються з різноманітною дитячою діяльністю. Успіх патріотичного виховання залежить від правильної організації всього навчально-виховного процесу в дошкільному заклад.

Дошкільний вік – важливий період формування духовності особистості. Саме в цей період закладаються основи формування духовності, почуттів, сприймання світу, усвідомлення свого «Я». Яскраві враження від краси рідної природи, творчої праці людей, героїчних вчинків українського народу сприяють вихованню в дітей любові до сім’ї, українського народу, до рідної Батьківщини.

Всі учасники педагогічного процесу (батьки, вихователі, держава, суспільство) прагнуть виховати в дитині найважливіші людські чесноти, закласти основи моральності, прагнення до краси та творчості. Повертаючись до педагогічної спадщини, не можливо не згадати слова Софії Русової: «Бути гарним педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки».

Мета дошкільного виховання полягає у тому, щоб сформувати національносвідомого громадянина, патріота, тобто людину, якій притаманні особистісні якості й риси характеру, світогляд та спосіб мислення, почуття, вчинки та поведінка, спрямовані на саморозвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.

Конференція для педагогів (Самоосвіта)

Науково-практична інтернет-конференція «STEM-освіта: можливості та виклики» у межах Всеукраїнського фестивалю "STEM - весна - 2023"

- STEM технології в роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку.

середа, 29 березня 2023 р.

САМООСВІТА ПЕДАГОГІВ

Всеукраїнський методологічний семінар: «Використання інноваційних технологій у взаємодії з дітьми дошкільного віку»

ПОРАДИ БАТЬКАМ

НА ДОПОМОГУ ПЕДАГОГУ

РОЛЬ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ У РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНИКІВ

Що означає бути творчим вихователем?

Які особливості педагогічної творчості?

Як це - творчо взаємодіяти з вихованцями?

Поміркуймо разом...

Поняття творчість педагога здебільшого вживається, коли йдеться про впровадження інноваційних ідей у педагогічну діяльність. Результатом творчості вихователя є зростання його професійної майстерності та особистісний саморозвиток. Отже, творчість вихователя - це здатність винаходити в процесі повсякденної професійної діяльності щось нове, комбінувати й видозмінювати; пошук нестандартних способів розв'язання освітніх завдань; оригінальне доцільне застосування засобів стимулювання творчої ініціативи вихованців та їхньої пізнавальної активності.

Іншими словами, педагогічна творчість - результат діяльності вихователя у подоланні себе вчорашнього, процес оновлення, вдосконалення у професійній діяльності. Позитивні почуття і емоції, що сповнюють вихователя в процесі творчої діяльності, не лише спонукають до подальшої творчої активності, а й відволікають від концентрації на стресогенних чинниках професійної діяльності, тим самим оберігаючи від стресів і запобігаючи виникненню синдрому професійного вигоряння.

Варто пам'ятати: продуктами творчості вихователя є не лише результати творчої діяльності у вигляді конспекту, нового дидактичного матеріалу чи гри, методичної розробки тощо, а й результати творчої співпраці з вихованцями: художній виріб, придумана казка, інсценована ситуація, розіграна роль персонажа у виставі, конструкторська споруда та інше.

"Я можу творити!» «Я здатна до творчості!», «Я хочу творити!», «Мені це потрібно!».

Маємо зважити ще на один момент: для запуску творчих механізмів у колективі педагогів максимально значущими саме на початкових етапах розвитку творчості є яскраві враження, події, явища та піки позитивних емоцій у вихователя та дітей. Таке емоційне занурення педагога та дітей у творчість супроводжується емоційним піднесенням: вихователь, отримавши від дітей зворотний заряд емоцій та енергії як результат співтворчості, налаштовується на новий творчий пошук і так триває щоденно. З таким вихователем дітям цікаво, такому вихователю діти довіряють, вони чують його з першого разу і емоційно відгукуються на пропозицію щодо діяльності, проявляють пізнавальну і творчу активність, демонструють прагнення бути схожим на улюбленого вихователя, з таким вихователем діти не хочуть прощатися в кінці робочого дня, і це є свідченням високого рівня його професійної майстерності і творчості.

Що може спонукати вихователя до творчості?

1. Готовність до творчості в професійній діяльності, його активна життєва позиція.

2. Професійна потреба в оволодінні секретами майстерності.

3. Прагнення вийти за межі умовностей

Варто пам'ятати: особливо добрий ефект є від того, коли творчий педагог, педагог-новатор не залишається на самоті зі своїми ідеями і надбаннями; він не лише розповідає про свої досягнення, демонструє їх, ділиться ними, а й спонукає своїх колег та залучає їх до спільного творчого пошуку, передає свій досвід роботи для активного використання у своєму та інших педагогічних колективах

Основні напрями творчої діяльності вихователя

*Щоденне моделювання процесу взаємодії вихователя з дітьми, в тому числі, складання змістовних календарних планів освітньої діяльності з вихованцями.

*Удосконалення відомих та розробка нових педагогічних методів і прийомів, активне використання їх у роботі з дітьми.

*Систематичне оновлення і збагачення ігрового та розвивального середовища в групі.

*Пошук неординарних форм роботи з дітьми (цікаві мандрівки, заняття-розваги, пошукова діяльність та експериментування, гурткова робота тощо).

*Опанування та упровадження сучасних прогресивних педагогічних технологій та ідей у практику роботи з дошкільниками.

*Вибір ефективних засобів стимулювання творчої активності дітей та їхніх батьків.

*Оригінальне розв'язання проблем методичного характеру (підготовка консультації, виступу на педраді; розробка конспекту нетрадиційного заняття чи розваги; творчий звіт тощо).

Яким же чином творча діяльність вихователя впливає на розвиток творчих здібностей дитини? Загальновідомо: у активного, творчого педагога і діти творчі. Він знає міру в тому, що дітям потрібно показати, а що вони самі мають відкрити під його керівництвом. Занадто поширені пояснення, виклад готових істин, пропонування зразків для запам'ятовування чи копіювання - все це не сприяє саморозвитку дитини, реалізації її творчих нахилів. Активність дитини, зокрема і творча, формується за умови підтримки дорослим її ініціативи. Численні ж заборони й негативні оцінки гальмують пізнавальну активність та розвиток творчих здібностей дошкільника.

Творчі здібності - це здатність дивуватися, пізнавати, вміння знаходити вихід із нестандартних ситуацій; це спрямованість на відкриття нового, незвичного, оригінального.

Варто зауважити: про рівень професійної майстерності вихователя та його творчий потенціал можна судити, виходячи із кількості в групі творчих дітей. На це вказують їх відповіді на заняттях, роботи з образотворчої діяльності, розповіді дітей з власного досвіду, створені казки, небилиці, загадки, конструкції з будматеріалу, виконані ролі в сюжетно-рольовій грі тощо.

В. О. Сухомлинський вважав: «Творчість – це незримі ниточки, які об’єднують серця». Тому тільки спільними зусиллями ми можемо досягти поставленої мети: бути творчими педагогами, які направлять усі свої зусилля на розвиток творчої особистості дитини-дошкільника.